Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Будь-яке копіювання матеріалів можливе лише за наявності активного посилання на сайт ДНЗ № 407

Арсеньєва Лілія Миколаївна

 

Освіта вища.  У 2012 році  закінчила Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Дошкільна освіта» та здобула кваліфікацію викладача дошкільної педагогіки і психології.

 

 

Дитинство – важливий період людського життя,не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, неповторне життя. І від того , як пройшло дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки - від цього залежить, якою людиною виросте сьогодяшній малюк. В.О. Сухомлинський.
Вихователем не стають, ним народжуються. Як писав В.О. Сухомлинській «щоб стати справжнім вихователем, треба віддати своє серце дітям». Можна всьому навчитись, але навчитися любити дітей не можливо, головна якість, якою повинен володіти вихователь - любов до дітей. І для мене найкраще підтвердження свого професіоналізму - це серця дітей відкриті для спілкування. Дитина не вміє обманювати, тому, вона відчуває справжню любов і заставити її полюбити вихователя неможливо, тому ця любов найкраще підтвердження значимості себе як педагога.
Моє творче кредо – розвиток всебічно розвиненої гармонійної креативної дитини. 
Вихователь- творча особистість, тому для розвитку дитячої креативності це дуже важливо. Я дуже творча людина, яка навчаючи дітей усьому новому сама навчається разом. Кожна дитина – це особистість, тому в своїй роботі я користуюсь  принципами , згідно яких  намагаюся виховати з кожної дитини особистість. Моя ціль не підготувати її до майбутнього життя, а  вчити дитину жити своїм життям,  допомагаючи і коректуючи , набувати життєвого досвіду.
Моє життєве кредо – радій кожному прожитому дню і заряджай позитивом усіх оточуючих.
Головний принцип – це любов до дітей, ще я дотримуюсь принципа –не сюсюкати, розмовляти з нею, як з дорослою, рахуватися з її думками, надавати дитині більше самостійності, виховувати дитину разом з батьками, діяти спільно без вихідних  свят та канікул.

         Я прийшла у дитсадок і без зайвих балачок

         Я взялася до роботи, поки батьки на роботі

         Я навчала діточок одягатись і вмиватись,

         Гратись дружньо й спостерігати

         І вірші вивчати різні і казки розповідати.

         Рахувати до п’яти, потім ще до десяти,

         Розглядати все навкруги.

         І дружити друг із другом,  не сваритися і не битись

         Розмовляти без помилок  ще й на мові нашій рідній,

         Вивчити свою адресу.

         Назву міста головного,  міста рідного свого.

         Батька й матусю  і любить і поважать.

         І бабусь і дідусів любить і поважати.

         І любить усе живе  і здорове і мале.

         Це звичайно не усе, чому я навчала,

         Буду я й надалі   і навчать й навчатися,

         Бо моє завдання -  це звичайно – виховання.

         І насамперед любов до малюків

         Стала змістом мого життя

         І сприяла вибору професії,

         Без якої я не уявляю свого життя.

   Я працюю у групі №5 з дітьми старшого   дошкільного віку ( 6-й рік життя). З дітьми продовжується робота по вдосконаленню у дітей культурно – гігієнічних навичок. Кожен день проводяться по два заняття тривалістю 20 хвилин кожне. Багато приділяється уваги підготовці руки до письма. Це зовсім не означає , що у дошкільному віці дітей потрібно навчити писати. Дітей повинні навчити правильно тримати пензлик, олівець, орієнтуватися в зошиті.    Готувати руку до письма можна під час занять з образотворчого мистецтва,математики, грамоти, а також під час ігор і у повсякденному житті кожний день. Я проводжу з дітьми пальчикову гімнастику, «горіхову гімнастику». Ці вправи теж сприяють розвитку дрібної моторики. Розвинуті пальчики –це краща розумова діяльність: чим краще і вдосконаліше «працюють» пальчики, тим краще дитина засвоює нові знання, стають більш досконалими рухи і дії.
   Заповіді батьків, які займаються з дітьми малюванням.
1. Запам’ятайте: дитина робить у мистецтві перші кроки. Це дуже
відповідальний момент. Тож ви маєте бути завжди поруч - адже може
виникнути безліч несподіванок, коли потрібна ваша підказка. Інакше, у разі
невдачі, дитина надовго втратить до занять образотворчою діяльністю будь-
який інтерес. До того ж разом творити веселіше! Учіться навчати, не просто
показуючи, а тісно співпрацюючи з дитиною в роботі, намагайтеся
пробудити фантазію дитини, а для цього перетворіть заняття на захоплюючу
гру.
2. Радійте разом із дитиною, влаштуйте змагання: хто зуміє побачити
більше фантастичних тварин або хто зуміє придумати з цього приводу цікаву
казку, історію.
3. Частіше влаштовуйте з дітьми виставки. Виставка - важливий момент
порівняння дитиною своїх робіт із чужими. Малюки можуть побачити, що в інших
виходить. У цю мить дитина дуже добре бачить свої роботи і розуміє інші.
Але нікого не критикуйте! Поважайте право кожного на індивідуальність!
4. Дитина має радіти кожному заняттю. Завдання, які дорослий ставить
перед нею, мають бути доступні їй, ускладнювати їх варто поступово.
5. Невдачі можуть викликати у дитини невпевненість, а це вкрай небажано.
Якомога частіше хваліть дитину за старанність, не залишайте без уваги жодної її роботи.
6. І дитині, і вам буде цікаво, якщо ви щоразу пропонуватимете нове завдання. Вдале його виконання приносить задоволення, і це цілком природно. Головна мета перетворених на гру занять – це навчити дитину думати, фантазувати, мислити сміло й вільно, повною мірою використати свої здібності. Дитина може багато, коли їй цікаво!
7. Для того, щоб дитина не стомлювалася, не нудьгувала, їй не набридала одноманітність, не затягуйте перебігу занять: у три-чотири роки достатньо п’ятнадцяти хвилин, у п‘ять-шість - від двадцяти хвилин до півгодини.
Дайте можливість дитині попрацювати самій. Коли щоразу підказувати, що і як малювати, які фарби брати, дитина далі не зможе діяти самостійно. Вона чекатиме ваших підказок. Ніколи не прискорюйте перебіг занять, дайте дитині можливість закінчити розпочате!
8. Погано, якщо дитина звикне не доводити справу до кінця. Це може згодом
стати рисою характеру. Якщо ж ви спробуєте не вчити, а зможете «заразити»
її малюванням, то цього не трапиться. Спільна гра має приносити радість і
вам, і дитині. Тому - терпіння! Не керуйте і не квапте!
9. Як тільки дитина втратить інтерес до одного і того самого прийому, техніки, забудьте про них і покажіть нову техніку, новий напрям у роботі.
10. Щоб захопити дитину малюванням, ліпленням, треба прийняти її позицію!
11. Перш ніж показати дитині ту або іншу техніку, освойте її самі.
Товаришуйте зі своєю дитиною, адже дитинство так швидко минає. Отже, ставайте до роботи, творіть
Бажаємо успіху!

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ.

Шановні батьки! Просимо вас відповісти на запитання:

1.      Разом з дитиною ви розглядаєте картини, ілюстрації, посуд,народні іграшки?

2.      Чи берете участь у виставках малюнків, поробок, фотографій?Якщо ні, то чому?

3.      При читанні казки малюєте разом з дитиною персонажів?

4.      Чи підтримуєте бажання дитини намалювати щось, виготовити поробку, зробити комусь подарунок?

5.      Чи ділитися з дитиною власними талантами і вміннями? Якщо ні, то чому?

6.      Чи розповідаєте дитині про різні види образотворчого мистецтва?

7.      Як часто відвідуєте музеї, виставки, галереї  разом з дитиною,чи обмінюєтеся враженнями ?

8.      Чи влаштовуєте імпровізовані виставки власноруч виготовлених робіт?

9.      Чи поєднуєте в сімейному побуті художню діяльність з іншими видами творчості?

10.  Яким чином підтримуєте художні інтереси ваших дітей?

11.  Чи радієте з висловлювань малечі про їхні художньо – естетичні враження, з художніх проявів?

12.  У вас дома для дитини мистецьке середовище?

13.  Чи збираєте відеотеку та альбоми репродукції картин, вироби народного мистецтва, народні іграшки, тощо?

14.  Які види декоративного – прикладного мистецтва ви знаєте?

15.  Чи подобається вам якийсь конкретний або подобаються усі?

16.   Чи хотіли, щоб ваша дитина опанувала декоративне малювання?

17.  На, вашу думку, чи потрібно дитні займатися малюванням?

18.  Як часто ви зверталися за порадою до педагогів ДНЗ?